Чому стираються зуби?
Лікування стертості зубів

Підвищена стертість зубів

Фізіологічна стертість зубів, всупереч поширеній думці, є цілком нормальним і природним процесом.

За умови, що зуби стираються природно і поступово.

Коли ж стертість значно прискорюється в порівнянні з нормою, стоматолог говорить про розвиток хвороби.

Ім'я їй патологічна стертість зубів, за останніми даними захворювання вражає майже 10% населення планети і часто має незрозумілі причини.

Що собою являє підвищена стертість зубів і як її лікують в мережі стоматологічних клінік Люмі-Дент?

Про те, як патологія виникає, до чого призводить, і чому лікування стертості є важливим - наш матеріал.

Фото. Стоматолог ортопед Днестранскій В.І. з пацієнтом, стоматологія Люмі-Дент.

Причини підвищеної стертості емалі зубів

Патологічна, вона ж сильна, інтенсивна або підвищена стертість зубів - це стан, при якому спостерігається занадто швидке стирання зубних тканин: спочатку стирається емаль, за нею - дентин.

Причому коли справа доходить до дентину, швидкість стирання зубів значно зростає, так як дентин є більш м'яким за структурою, і стирається швидше.

Чому стираються зуби? Причини, які викликають розвиток патології, в стоматологічній практиці часто ділять на дві великі групи.

Перша - внутрішні причини, коли підвищена патологічна стертість спровокована аномаліями або дефектами стану самого організму людини.

Друга група - причини, пов'язані з поведінкою, звичками, оточенням, способом життя.

Внутрішні причини, на тлі яких імовірна підвищена стертість

Серед внутрішніх факторів, через які може проявитися патологічна стертість твердих тканин зубів:

• спадковість;
• аномальний гіпертонус м'язів обличчя;
• порушення ендокринної системи;
• дисфункції щитовидної залози;
• гіпофункція статевих залоз;
• парафункції апарату ротової порожнини (підвищене навантаження на блок жування, викликане скреготом зубів);
• травматичний або прямий прикус;
• дефіцит мінералів (аномалії розвитку, коли зубна емаль стирається через недостачу необхідних речовин).

У 80% випадків посилене стирання зубів пов'язане з генетичною схильністю і перевантаженнями лицьових м'язів.

Практично завжди разом з патологією лікар діагностує і неправильний прикус (в половині випадків - прямий).

Фото. Результат роботи стоматолога ортопеда Люмі-Дент.

Зовнішні причини стирання зубів

Шкідливі звички жувати олівець, ковпачок від ручки або інші предмети можуть спровокувати стирання.

Сильне стирання зубів стає можливим при функціональному перевантаженні апарату жування, це пов'язане з відсутністю декількох одиниць зубного ряду, неправильним протезуванням, недостатньо якісним доглядом за ортодонтичними конструкціями, покликаними виправити прикус.

До поведінкових факторів належать також:

• зловживання твердими продуктами (велика любов до горішків, насіння, сухарикам);
• неправильний вибір зубної пасти (абразивні склади стирають емаль);
• променева дія (призводить до ослаблення твердих зубних тканин);
• професійні шкідливі фактори;
• недосип і часті стреси (сприятливе середовище для розвитку підвищеної дратівливості, а на її тлі з'являється патологічно високе стирання через часте стискання щелеп і зубного скреготіння).

Патологічна стертість і її ознаки

Ознаки, якими супроводжується сильне зубне стирання, залежать від ступеня розвитку захворювання.

Перші чинники - чутливість емалі, реакції на холодне і гаряче, зміна співвідношення рядів (прикус деформується).

Далі розвивається дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (клацання при відкриванні-закриванні рота), може виникати сильну біль під час руху щелепами.

Для більш пізніших стадій характерні головні болі, печіння кінчика язика, зниження слуху, сильна реакція на будь-який подразник (сіль, фруктові кислоти, цукор).

Патологічне стирання зубів може привести до зміни зовнішнього вигляду хворої людини.

Нижня третина обличчя зменшується, кінчики губ опускаються, через зменшення коронки зуба при усмішці формується так званий ефект беззубого роту.

Людина виглядає значно старше, навіть якщо її вік далекий від похилого.

Фото. Під час прийому пацієнта.

Типи підвищенної стертості

Некаріозний характер стирання зубів ускладнює його класифікацію - більшість патологій такого класу мають незрозумілу природу (їх діагностика теж ускладнена).

Проте патологічна стертість зубів має свої типи, форми і різну ступінь розвитку.

За типами її ділять на три групи:

• велика стертість горизонтального типу (емаль і дентин шар за шаром зменшуються по горизонталі);
• вертикальна патологічна (підвищена) стертість зубів (зустрічається вкрай рідко);
• змішана патологічна стертість по горизонталі і вертикалі одночасно.

Форма патології може бути одна з двох: генералізована і локалізована.

Перша зустрічається частіше, вона зачіпає відразу весь ряд або більшу його частину.

Патологічна стертість зубів в локалізованій формі - це сильна зношуваність тканин одного зуба, або групи.

Класифікація стертості

Класифікація стертості зубів за ступенями виділяє три або чотири стадії розвитку.

Перша ступінь характеризується стиранням тільки емалі по ріжучому краю і спад жувальних горбів.

Друга стадія - це повна стертість горбів, дентин вже голий і інтенсивно втрачається в обсязі.

На третьому ступені висота коронки зуба зменшена на 2/3, спостерігається сильна чутливість, хворобливість суглобів.

Остання стадія супроводжується повною стертістю окремих зубів (аж до ясен або шийки), хворобливими синдромами, головними болями, може періодично спостерігатися підвищена температура тіла.

Постійний дискомфорт може привести до початку депресії, загострення хронічних хвороб, рухомого лібідо.

Діагностика

Патологічна підвищена стертість емалі зубів може протікати по-різному, але найчастіше її симптоми виражені дуже яскраво.

Першими страждають жувальні виступи премолярів, у фронтальній частині швидше за все схильні до стирання піднебінні відділи та ріжучі края.

По мірі розвитку неприємної хвороби стоншується емалева поверхня різців знизу.

Щоб визначити ступінь стирання зубів, з'ясувати, яка у хвороби форма, зрозуміти особливості прогресу, переконатися, що це саме патологічна стертість, в стоматологічних клініках Люмі-Дент проводять комплексне обстеження.

Фото. Цифрове сканування в процесі роботи.

Діагностика може включати:

• сканування ротової порожнини (або зняття зліпків);
• комп'ютерну томографію;
• гнатологічне дослідження.

Лікування завжди проводиться індивідуально, тут вкрай важливо перевірити прикус, вивчити причини його неправильного розвитку, визначити ступінь прогресу.

Патологічна стертість: ортопедичне лікування

Лікування прискореного стирання зубів лежить в площині стоматологічної ортопедії.

Виправляти прикус на 2-4 стадіях вже не представляється можливим, тому залучення до процесу лікаря ортодонта потрібне в рідкісних випадках (при незначному пошкодженні емалі).

Ортопедичне ж лікування (протезування зубів) обов'язково має бути комплексним - воно включає пошук і усунення провокаторів (умов, на тлі яких виникла патологічна надмірна стертість нижніх зубів), відновлення втрачених тканин, нормалізація прикусу.

Якщо захворювання не привело до істотного спаду висоти зуба (вона зменшена не надто сильно), ортопедичне лікування обмежиться застосуванням індивідуальних кап.

Фото. Ортопедичні індивідуальні капи.

Їх треба носити або вночі, або цілодобово, щоб виправити прикус і забезпечити якісне розслаблення жувальних м'язів (через які від високого навантаження почало відбуватися стирання зубів).

Лікування стертості починаючи з другої стадії

Якщо велика стертість вже привела до помітних змін форми і розміру зубів, виконують протезування.

Часто - після попередньої підготовки: щоб лікування стиртості емалі зубів було максимально ефективним, перед установкою протезів необхідно виправити знижений прикус.

Для цього теж використовують капи (цілодобове носіння), які потрібно застосовувати протягом 2-3 або 10-18 місяців.

Тільки після цього виконують протезування коронками, мостоподібними протезами, або (оптимальний варіант, якщо надясенна частина збереглася хоча б на 2/3) вінірами.

Фото. Результат лікування стертості.

Вініри - тонкі міцні накладки, які можуть приймати жувальні навантаження і чудово виглядають, не вимагаючи сильно обточувати зуби, як у випадку з коронками.

Вони фарбуються в колір емалі і візуально не відрізняються від рідних верхніх або нижніх зубів.